Дозвілля




День Соборності України

Україна – це наша Батьківщина. Вона має  мову, культуру,  звичаї, традиції, державні символи, свою землю та історію.

Соборність – об’єднання

Злука –  єднання

     Соборність – це об’єднання, це символ боротьби за волю, порозуміння між людьми і частинка надії і віри у майбутнє.

      У глибину століть сягає історія нашого народу. Україна має багате і славне минуле. І одна зі сторінок нашої країни – це соборність держави.                                     

        22 січня  - 100-річчя підписання злуки про об’єднання Західно – Української та Української Народних Республік.  День Соборності України – свято, що відзначається щороку в день проголошення Акту об’єднання українських земель, що відбулося 22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві.       

        Відбулося об’єднання українських земель, а разом з тим  українських традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне значення для українського народу. Кожна людина в будь – якому регіоні або області мріє про добро, злагоду, а найбільше -  про мир та впевненість щодо наступного дня. 

    Ми   не хочемо війни!

Хай буде мир на всій землі!

Мир – це квіти у сонячних росах.

Мир – це радість малих і дорослих.

Мир – це усмішка в очах матусі.

Мир – це лани золотаво-русі.

Мир – це потоки весняні сині.

Мир – це дружній танок при гостині.

Мир – це все, що у світі найкраще,

Не забувайте цього нізащо!



Фабрика майстрів
Бакай Софія

Ярочкина Василіса

Симонова Анастасія

Симонова Євгенія


Сукач Діма

Ібраімова Евеліна

Сукач Ваня

Кузьміна Дарина

Водохреща 

18 січня, напередодні останнього різдвяно-новорічного свята — Водохреща — відзначається «другий Святвечір» або «Голодна кутя».
Щорічно 19 січня відзначається велике церковне свято, присвячене Хрещенню Господньому. Цього дня люди згадують хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Свято Водохрещі відоме своїми цікавими традиціями, головною з яких є купання в річці або озері з освяченою водою.
Традиції та прикмети свята
На свято Водохрещі цілющими чудодійними властивостями наділяється вода. Люди носять воду до церкви, щоб її освятити. Вважається, що така вода не псується, може лікувати людей та зберігає свою особливість цілий рік. 
Ще одна відома традиція свята - купання у водоймах. Для цього на річці чи озері готують ополонку, яку освячує священник. При будь-якій погоді люди на кілька секунд занурюються у воду. Вважається, що така процедура очищає душу та дарує здоров'я.

Правила поведінки під час ожеледиці

На порозі зима, і перший сніг, а з ним і перші морози вже не лише радують око білими краєвидами, а й змушують частіше дивитися під ноги, аби вберегтися від падіння внаслідок ожеледиці й не отримати травм чи ушкоджень.

Уберегтися від травм під час ожеледиці можна, дотримуючись простих правил поведінки.

Зокрема:

  • правильно обирайте зимове взуття, з глибоким протекторним малюнком на підош­ві;

  • можна придбати спеціальні “їжачки”: шиповані накладки на вузття;

  • ходіть тротуарами, посипаними піском або сіллю, чи по непритоптаному снігу на внутрішньому краю тротуару;

  • ступаючи на лід максимальне навантаження робіть не на п’яту, а на носок;

  • ходіть неквапливо, ноги злегка розслабте в колінах;

  • не тримайте руки в кишенях — це підвищує ймовірність не лише падіння, але й отримання тяжких травм, особливо переломів;

  • бережіться ковзанок, припорошених снігом, ходіть освітленою частиною тротуару, не перебігайте проїжджу частину дороги;

  • під час танення снігу та льоду дуже небезпечними є бурульки. Для того щоб уникнути травм від них, не ходіть близько під стінами будинків;

  • при сильній кровотечі від травмування зав’яжіть шарф, хустку, ремінь на 10–15 см вище місця пошкодження, паличкою сильно закрутіть їх. Травмованого необхідно відвезти в лікарню протягом 1 год, якщо він перебуває на холоді; протягом 1,5 год — якщо він у теплі. Коли за цей час потерпілого не доставлено в лікувальний заклад, джгут розпускають, передавлюючи артерію вище рани, а через 8–10 хв знову закручують.



Свято Маланки – Щедрий Вечір, і Василя – старий Новий рік

маланка

Історично склалося так, що Новий рік у нас відзначається двічі: 1 січня за новим, григоріанським календарем, і через два тижні – за старим, юліанським стилем. 14 січня – день пам’яті св. Василія Великого, архієпископа Кессарії Каппадокійської, який народився близько 330 року у родині  багатих благочестивих батьків. Все свідоме життя він проповідував вчення Ісуса Христа і користувався великою повагою серед віруючих. Українці шанують чесноти святого і увічнили його ім’я в щедрівці  такими словами: «А що другий празник – святого Василія! Радуйся, ой радуйся, земле, син Божий народився!».

Споконвіку, напередодні старого Нового року, за давньою народною традицією, справляють Щедрий Вечір – веселе українське свято з обрядами, забавами, скоромною їжею (піст вже минув): багатою кутею на смальці, ковбасами, пирогами, варениками, млинцями, смаженими на салі тощо. А ще випікають два спеціальні хліби «Маланка» і «Василь». Зазвичай батько питав, сховавшись за великою мискою з пирогами: – Чи бачите ви мене, діти? У відповідь потрібно сказати: – Не бачимо Вас, батьку! – То дай, Боже, щоб і на той  рік не бачили! Цей ритуал  символізував собою замовляння на гарний, високий врожай пшениці, достаток і добробут в родині.

На Щедрий Вечір, тобто в ніч під старий Новий рік, майже по всій Україні, від Таврії до Гуцульщини, традиційно  ходили гурти ряджених – молодіжні ватаги, які щедрували й водили «Маланку» – своєрідний маскарад, що не має нічого спільного з християнськими віруваннями, хоча й носить ім’я преподобної Меланії - римлянки, яка померла саме цього дня, 439 року.   

«Маланка» – народне дійство, що прийшло до нас з глибокої давнини, і покликане виконувати магічно - заклинальну функцію – відганяти злих духів і забезпечити людям врожай  та здоров’я. Щоб людей не пізнали лихі сили, які можуть заподіяти шкоду, їх треба було налякати. Для цього одяга­ли чудернацький одяг, пере­вертали кожухи, розмальову­вали обличчя, виготовляли страшні маски, у руках мали дзвіночки, калаталки, батоги тощо. Цілковита відсутність, з одного боку, християнських мотивів та символів, й розвинута структура ритуалів господарської, шлюбної, очисної магії, з другого, засвідчують глибокі язичницькі витоки народної обрядової Маланки. Цим популярним жіночим ім’ям позначалося не тільки свято, а й конкретний фольклорний образ, що діяв в обряді у двох планах: героїні новорічних пісень - щедрівок та ритуальної маски. З плином часу традиція вратила свій первісний зміст і значення, й зараз носить лише розважальний характер. Основні діючі особи – перевдягнений у дівчину нежонатий хлопець (Маланка) і, навпаки, дівчина або жінка у чоловічому вбранні (Василь), а також Дід, Баба, Циган і Циганка з дітьми; Коза, Кіт, Чорт, Орач з чепігами (плугом) та ін. Сьогодні ця барвиста маланчина  галерея поповнилася живими персонажами (деякі перейшли з минулих часів): бутафорними «офіцерами» і «солдатами» неіснуючих армій, в кумедному одязі; сучасними «президентами» (вітчизняними і зарубіжними), «депутатами» різного штибу, місцевими «діячами», рекетирами, міліціонерами, «зірками» шоу - бізнесу,  кіногероями тощо. Фантазія маланкуючих аж зашкалює: майструють соломяні, шкіряні, навіть – металеві Маланки, які у супроводі інших масок ходять від хати до хати з новорічними піснями та поздоровленнями. Уся ватага з музиками, що інколи нараховує від 50 до 200 чол., рухається вулицями, стежками, городами, по дорозі бешкетує: закидає тини на стріху, знімає ворота й переносить їх в інше місце, перекидає автомобілі, збидкується над перехожими; щедрує господарю, співає величальних пісень:

А на Маланки печуть оладки, 

Та не ламайте – цілі давайте!

Наша Маланка господиня,

На ополонці ложки мила.

Щедрий вечір, добрий вечір

 Добрим людям на здоров’я!

Церемоніальне дійство включає виконання рядженими танцю, драматично - ігрових епізодів, приспівок, ритуальних дійств, що мали колись магічне значення:

А учора із вечора

Пасла Маланка та й два качура.

Та й пасучи, загубила,

Шукаючи, заблудила… і т. д.

І ніби простенька, невибаглива мелодія «Ой, Чирчику - Васильчику», яку співає молодь під кожною хатою, символізує обряд відганяння темних сил і побажання господарю доброго урожаю на наступний рік. Маланкування і підготовка до нього – дуже складний і серйозний процес, брати участь в якому може удостоїтися не кожний – обирають артистичних, кмітливих, тих, хто вміє гарно співати, грати, віншувати. Заздалегідь готуються маски, відповідний одяг, розігруються ролі обраних персонажів, в які належить перевтілитися дійовим особам. А вже по обіді після нічного гуляння Маланка з своїм почетом йшла очищатися у річках, озерах, водоймах.

Кожний регіон України має свої особливості святкування Маланки. Та чи не найяскравіше це дійство відбувається на Буковині – у Чернівцях та в усіх районах і селах області, де з особливою любов’ю і піклуванням ставляться до свого фольклорного надбання, народженого фантазією й віруваннями народу, бережуть його і удосконалюють.Тут проходять щорічні фестивалі, які варто побачити, бо такого унікального видовища немає більше ніде. І справді, мабуть, тільки на цій землі могло народитися таке поетичне диво, як МАЛАНКА.

Щедрий Вечір з багатою кутею, скоромними стравами, цілим комплексом своєрідних ритуалів (ладнання господи, обійстя, величання печі, купання хліба і т. д.) змінює Новий рік - Василь.Уранці самі хлопчики (без дівчаток) з рукавицями, наповненими зерном, засівають спочатку в своїй хаті, потім ідуть до хрещених батьків, сусідів  і родичів. При цьому треба обов’язково побажати: «Сійся, родися, жито, пшениця, всяка пашниця, на щастя, на здоров’я, на Новий рік, щоб уродило краще, ніж торік! Коноплі – під стелю, льон – по коліна, щоб вам, хрещеним, голова не боліла! Будьте здорові з Новим роком та Василем! Дай, Боже!». І тут вже розмаїття щедрівницьких гуртів – дитячих, дівочих, мішаних, – з посіванням, віншуванням, народною, виставою, численними магічними діями,  – з  такою безліччю, що їх певно ще ніхто не перелічив і не перелічить. Бо лише в Україні співають побажання кожному окремо: пану - господарю, господині, дівчині, парубкові, батькам, їхнім дітям, порівнюючи їх з сонцем, місяцем, зорями.

Святий Василій Великий вважався покровителем землеробства, обрядодії цього дня носять аграрно - магічний характер. Щедрування –  народний звичай, тому всі щедрівки радісні, оптимістичні, в них бажають щастя, здоров’я, багатства, успіхів кожному члену сім’ї.

Св. Василій – патрон усіх, хто має це славне ім’я. Щиро вітаємо Василів, Василенків, Васильків, Василашків, Василис, Василівних, Васильовичів, з іменинами, і нехай добрий ангел завжди вас оберігає, добро і ласку посилає!

 Правила дотримання безпечної поведінки під час новорічних свят та зимових канікул.

З метою попередження нещасних випадків з дітьми класним керівникам провести роз’яснювальну роботу серед учнів та їх батьків щодо дорожньо-транспортного травматизму, дотримання правил поведінки на льоду, воді, катках, біля ялинок, протипожежної безпеки, випадків травматизму побутового характеру.

Заборонити виготовлення саморобних іграшок із вати та легкозаймистих речовин, свічок для прикраси ялинок.

Категорично заборонити використання під час новорічних заходів піротехнічних засобів, бенгальських вогників, свічок.

Зважаючи на те, що зазвичай під час Новорічних святкувань стрімко зростає кількість пожеж, які виникають внаслідок порушення правил пожежної безпеки при користуванні гірляндами, встановленні ялинок та при користуванні піротехнічними виробами, адміністрація школи звертається до Вас з проханням: дослухайтесь корисних порад і це допоможе Вам безпечно зустріти та провести новорічні та різдвяні свята. 

При встановленні ялинки необхідно:

·           розмістити її на стійкій основі: на підставці, в посудині з піском, так, щоб вона не перешкоджала виходу з приміщення, знаходилася на відстані не менше півметра від систем опалення, телевізорів, приймачів, магнітофонів, легкозаймистих матеріалів;

·           гірлянди варто купувати у спеціалізованих крамницях, а не на ринках, де часто-густо зустрічається неякісний товар;

·           для прикрашення ялинки застосовуйте електричні гірлянди тільки ліцензійного виготовлення;

·           лампи гірлянди закріплюйте надійно, бо при падінні від поштовху чи протягу вони можуть стати причиною пожежі;

·           обов'язково перевірте справність електричного проводу, його ізоляцію;

·           не слід прикрашати ялинку целулоїдними, паперовими та іншими легкозаймистими іграшками й прикрасами, ватою, марлею. І звичайно ж, не можна для прикраси використовувати свічки;

·           якщо ж Ви помітили ознаки пожежі - не панікуйте. Спочатку подивіться, що горить. Якщо це гірлянда - негайно вимкніть її з розетки. Якщо ялинка вже запалала - беріть хутко ковдру, рядно, намочуйте їх у воді й накривайте ялинку або просто залийте її водою. Якщо ж Ви самі не в змозі справитися з вогнем – негайно викликайте пожежно-рятувальну службу за номером „101”. Повірте, професіонали Вам завжди допоможуть.

Під час використання піротехнічних виробів:

Дозволяється купувати і використовувати лише дорослим!

·            Шановні батьки, купуйте лише ліцензовані піротехнічні вироби;

·            використовуйте їх відповідно до інструкцій, розміщених на виробі або на його споживчому пакеті;

·            застерігаємо, що користування такими приладами в приміщенні категорично забороняється;

·            звертаємо увагу батьків - пам'ятайте: в жодному разі не залишайте сірники, запальнички, бенгальські вогники та інші піротехнічні засоби у легкодоступних для дітей місцях, не дозволяйте малюкам самим бавитися з такими іграшками.

Основними причинами пожеж у осінньо-зимовий період стають необережне поводження з вогнем, порушення правил експлуатації газо-, електрообладнання і пічного опалення, використання саморобних обігрівачів та пустощі дітей з вогнем тощо.

Пам’ятайте, щоб зберегти своє життя та майно від вогню необхідно:

1.         бути обережними під час поводження з відкритим вогнем,

2.         не залишати без нагляду ввімкненими газові та електроприлади,

3.         стежити за справністю пічного опалення,

4.         не розміщувати меблі ближче 1 метра до печі;

5.         не залишати поблизу легкозаймисті речовини.

6.         забезпечити свою домівку первинними засобами пожежогасіння – вогнегасниками,

7.         не залишати малих дітей без нагляду, розповідати їм про небезпеку, яку містять в собі сірники, побутові електроприлади тощо.

Як свідчать аналіз аварійності при використанні газу в побуті, більшість надзвичайних ситуацій і нещасних випадків відбувається саме через несанкціоноване втручання власників газового обладнання в роботу системи, самовільне втручання абонентів у систему газопостачання, конструкцію газових приладів, систему димовідведення та вентиляції; порушення власниками умов безпечної експлуатації газових приладів; несправність та невідповідність вимогам нормативних актів систем димовідведення та вентиляції; неякісне, несвоєчасне технічне обслуговування газового обладнання, у тому числі автоматики безпеки газових приладів. Разом з тим, всім власникам газового обладнання необхідно пам’ятати, що його використання пов’язане з підвищеною вибухопожежонебезпекою. А якщо прилади вже не нові, піддавалися ремонту або переобладнанню, ймовірність аварії зростає в рази. І кожна людина повинна усвідомлювати і відповідально до цього ставитися, адже постраждати може не тільки вона сама, а й близькі та рідні, сусіди. То ж радимо вам: уважно стежте за роботою газового обладнання у себе в оселі та на прилеглій території і при найменших ознаках неполадок звертайтеся в аварійні служби.

Основні правила безпеки під час зимового відпочинку. Небезпека ходіння по льоду на водоймищах.

Для зимового відпочинку слід правильно підбирати одяг та взуття. Одяг повинен бути легким, зручним та багатошаровим. Повітряні прошарки захистять від вітру та збережуть тепло тіла. Якщо взуття тісне, можна обморозити ноги, коли ж занадто просторе - натерти їх. На прогулянку слід вдягти вовняні шкарпетки. Синтетичні гріють гірше і натирають шкіру.

Чимало радості приносить катання на ковзанах. Щоб уникнути травми, слід бути обачливими. З перших кроків на льоду треба навчитись правильно падати: на бік, пригинаючи голову до грудей, або вперед - "рибкою" - прослизнути по льоду на животі, витягнувши руки. Не можна опиратися на руки, щоб їх не зламати. Можна падати в найближчу кучугуру снігу.

Потрібно виконувати визначені правила поведінки на льоду:

·            падати правильно (на бік чи "рибкою"), при падінні не триматися за людей;

·            не сідати на лід, сніг, відпочивати тільки на лавках;

·            не ходити на катку в мокрому одязі.

Якщо немає поблизу катка, часто місцем для катання на ковзанах обирають кригу водоймища. Але при цьому слід дотримуватись правил безпеки:

·            ніколи не кататись одному, а тільки гуртом. Якщо хто-небудь провалиться у воду, буде кому надати допомогу;

·            не кататись на тонкій кризі (крига темного кольору).

Безпечною є крига товщиною від 7 до 20 см (зеленуватий відтінок).

Маючи на увазі, що структура, міцність і товща льоду змінюються протягом зими і ранньої весни, дітям не рекомендується ходити на водойми - це небезпечно для життя. Лід стає міцним тільки після того, як встановляться безперервні морозні дні, але навіть при короткочасній відлизі, він втрачає цю якість.

Під дією сонця лід стає пористим і буде слабким, не дивлячись на те, що він зберігає достатню товщу.

Навіть взимку є небезпека провалитися під лід, тому що:

·            лід може бути неміцним біля стоку води;

·            тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під товстим прошарком снігу, у місцях, де водорості вмерзли в лід;

·            тонкий лід і там, де б'ють джерела, де швидкий плин або струмок впадає у річку;

·            особливо обережно слід спускатися з берега: лід може не щільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

В силу зміни погодних умов (відлиги, різкої зміни напрямку вітру) може статись відрив криги. В такому випадку не можна панікувати. Для збереження рівноваги необхідно присісти, не наближатися до краю криги і кликати на допомогу. Ні в якому разі не можна перестрибувати з однієї криги на іншу.

Необізнаність населення про загрозу для життя при виході на лід, відсутність знань заходів допомоги потерпілими, а інколи й особиста необачність, призводять до трагічних наслідків.

Що треба робити, якщо Ви провалилися під лід?

1.         розставити руки в боки по кромці льоду, щоб утриматись на поверхні і не піти під лід;

2.         кликати на допомогу;

3.         старатися зберігати спокій, не борсатися у воді;

4.         стараючись не обламати лід, без різких рухів потрібно спробувати вибратися із води, повзучи грудьми та почергово витягуючи на поверхню ноги;

5.         вибравшись із пролому, потрібно відкотитися, а потім повзти в той бік, звідкіля прийшли (де міцність льоду перевірена). Не дивлячись на те, що сирість і холод штовхають бігти і зігрітися, треба бути обережним до самого берега. Ну а там вже можна не зупинятись поки не опинитесь в теплому приміщенні. Якщо на ваших очах провалилася під лід людина, негайно гукніть їй, що поспішаєте на допомогу. Все вирішує час: льодяна вода дуже швидко викликає переохолодження організму .

Надаючи допомогу, дотримуйтесь таких правил:

·            не можна підбігати до товариша, який провалився у воду;

·            до нього потрібно наближатися повзком, використовуючи для зміцнення продовгуваті предмети (лижі, лижні палки, дошки), штовхаючи їх перед собою;

·            до самого краю пролому підповзати не можна, бо у воді опинитеся удвох;

·            пасок, шарф, всяка дошка або палка, санки, лижі можуть врятувати людину. Наблизившись на максимально можливу відстань (не менше3-4 метрів), кинь своєму товаришу мотузку, шарф, палку, аби він ухопився. Подавши підручний засіб рятування потрібно витягнути друга і повзком вибратись із небезпечної зони. Потім постраждалого необхідно сховати від вітру, зняти мокрий одяг, розтерти тіло (але ні в якому разі не снігом), по можливості, вдягнути сухі речі (можна дещо зняти з себе), доставити потерпілого в тепле місце і напоїти гарячим чаєм.

Безпека руху пішохода.

Перехід дороги.

Якщо на ділянках шляхів відсутні позначені пішохідні переходи, переходити дорогу дозволяється на перехрестях по лінії тротуарів або узбіч у місцях, де вона добре проглядається в обох напрямках, і тільки після того, як пішохід оцінить відстань до транспортного засобу, що наближається, його швидкість і пересвідчитись у відсутності небезпеки. Взимку треба враховувати те, що дорога дуже слизька і для зупинки автомобіля потрібна більша відстань. Також транспортний засіб може несподівано занести в сторону пішоходів.

При переході проїжджої частини дороги необхідно переходити дорогу у місцях, позначених спеціальною розміткою або дорожніми знаками „Пішохідний перехід”.

Пішоходи, що не встигли завершити перехід всієї проїжджої частини, провинні пропустити транспортний засіб, чекаючи можливості для подальшого руху на острівку безпеки, а за його відсутності – на лінії, що розділяє потоки протилежних напрямків. Продовжувати перехід дороги можна, виконавши ті ж вимоги, які регламентують порядок початку переходу проїжджої частини дороги.

Рух по зимовій дорозі.

·            Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.

·            Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб ненароком не виїхати на проїжджу частину, бо це небезпечно.

·            Не ходіть дуже близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування.

·            Ніколи не спускайтеся на санках або на лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.

·            Не грайтеся в рухливі ігри на тротуарах, поблизу проїжджої частини, не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса транспортних засобів.

Будьте вкрай обережні, бережіть своє життя та життя своїх близьких! Дотримуйтеся правил безпеки життєдіяльності, привчайте до цього малих дітей! Пам'ятайте: ваше життя – у ваших руках, намагайтеся зробити все, щоб зберегти його.

Свято запам'ятається надовго, якщо воно пройде без проблем. А подбати про це повинні Ви самі. 


Комментариев нет:

Отправить комментарий